пʼятниця, 30 квітня 2010 р.

Сьогодні в дорогу

Сьогодні виїзджаємо в похід.
Це буде моє переше керівництво.

А жопа в милі бо ще потрібно багато чого готувать... ну я побіг далі...

пʼятниця, 5 березня 2010 р.

як пройти ПВД в Карпатах за 5 годин

в цьому оповіданню використовується ненормативна лексика, яка викликана емоційною свіжістю подій в ньому описинах. Можливо з часом це відредагується.

8 березня це зайвий вихідний, а значить можна кудись поїхать.
От ми і зібрались в ПВД на Боржаву (хребет такий біля Воловця)
Збирались ми як і завжиди в останній момент.

...Значить сижу я в цей останній, далі нікуди, момент в кімнаті гуртожитка і квапливо запаковую рюкзак, добре хоть Тоха забрав велику частину наших продуктів - вже легше
Ну блять чого я не можу зробить спочатку головне, а потім другорядне? Чому?

Короче з матюкюми добігаю (моментами буквально) до метро.
Це тільки зі сторони виглядає прикольно:
Туловище зі 100+ рюком із карематом на боку, з чохла якого стирчать два льодоруби, а для повноти образу в руках пакет і лижні палки.
Чесно мені шкода пасажирів повз яких я проходив на ескалаторі.
На вокзальній було майже те ж саме :)

... десь в 16:20/21 (відправлення 22) по годиннику мобільного я вбігаю на перон

неділя, 31 січня 2010 р.

Файрбол (fireball) - туристична гра

Історія  розпочалася з того що ми на відюшешці з походу-шестірки Лєбєдєва (2007 китайський Памір) підгледіли цю гру.



Ну і самим звісно теж захотілось. Для цього наш завснар навіть бензин дорахував, хоча його й так із-за незимової погоди залишилось досить.
І от що з цього вийшло

пʼятниця, 29 січня 2010 р.

курсач за ніч або роздолбайство номер n

Коли прижало уже далі нікуди, то я сів робить.
Ну перед цим звісно ж треба поспать :)
Встав я значить о сьомій вечора, і  відкривши колись недороблений перший розділ:), став робить курсач.
Точка дідлайна визначалася тим що зранку екзамен :)
Роблю я значить і думаю: "Ну немає тут нічого складного, чого ж було не сісти і раніше не зробить?" - короче як завжди...
Прикол в тому, що до 6-ти годин ранку я зробив майже все.
"Майже" це не зроблений останній запит.
Іронія заключався в тому що і в 7 і в 8 і навіть в 9 годин ранку він в мене не виходив - сууука :(
Робить було нічого - порізав шпори і пішов на екзамен.
Ситуацію рятувало те що мого керівника не було в універі... а запит допоміг зробит мій колишній сусід Рома, який заїжджав в гуртожиток "на пиво" - повезло балбесу.
А кінець виявився щасливим:)
Через день після трьох з половиною годин очікування керівника я здав свій курсач на ...80 балів тобто четвірку - УХХУ!
- на один борг менше - подумав я з полегшенням.
- А скільки хз ще залешилось?! - була наступна думка :(
І побрів відсипатися додому - нормально спать 1 раз  на дві доби вже надоїдає...

вівторок, 5 січня 2010 р.