неділю, 1 листопада 2009 р.

Повернувся з Денишів.

Чудово відпочили: біля вогнища посиділи, глінтвейну попили, в "теплому" Тетереві покупались і в низ головою позривалисть:)
На рахунок позриваться в низ головою то зрозумів 3 речі:
1. Потрібно таки учиться зриваться на нижній страховці.
2. Вірьовку постійно тримать на бедрі.
3. І лазать в повній системі. Не був би в повній - точно вдарився башкою по скалі, і добре так би вдарився. А так відмазався подертою шкурою від вірьовки і новими враженнями.

А ще ... я проморгав телефон, скоріш за все в автобусі по дорозі назад :(
Самого телефона не жаль - туди йому й дорога, а от SIM-карти і телефонної книги шкода. Ну карточку мабуть відновлю, а книга - роздовбай, скільки раз думав робить бекап...

Сижу в ізоляції - на другому номері грошей ноль, і-нета немає, всі роз"їхались.
Хоть кіно посижу подивлюсь.
А завтра додому. Цікаво скільки протянеться карантин?