Коли прижало уже далі нікуди, то я сів робить.
Ну перед цим звісно ж треба поспать :)
Встав я значить о сьомій вечора, і відкривши колись недороблений перший розділ:), став робить курсач.
Точка дідлайна визначалася тим що зранку екзамен :)
Роблю я значить і думаю: "Ну немає тут нічого складного, чого ж було не сісти і раніше не зробить?" - короче як завжди...
Прикол в тому, що до 6-ти годин ранку я зробив майже все.
"Майже" це не зроблений останній запит.
Іронія заключався в тому що і в 7 і в 8 і навіть в 9 годин ранку він в мене не виходив - сууука :(
Робить було нічого - порізав шпори і пішов на екзамен.
Ситуацію рятувало те що мого керівника не було в універі... а запит допоміг зробит мій колишній сусід Рома, який заїжджав в гуртожиток "на пиво" - повезло балбесу.
А кінець виявився щасливим:)
Через день після трьох з половиною годин очікування керівника я здав свій курсач на ...80 балів тобто четвірку - УХХУ!
- на один борг менше - подумав я з полегшенням.
- А скільки хз ще залешилось?! - була наступна думка :(
І побрів відсипатися додому - нормально спать 1 раз на дві доби вже надоїдає...