середа, 23 вересня 2009 р.

Момент істини, або історія однієї назви.

Із подачі Антона наш підфорум, тобто група стала називатися "Ліс льодорубів". І цей стеб, як виявилось пізніше, він виношував у голові давно.
Ця назва сподобалась далеко не всім . Незважаючи на це на змаганнях наша команда (Тоша, я, Наташа Семенюк + ще змінний хлопчина :) іменувалась таки "Ліс льодорубів". Натомість інша банда називалась старою назвою - "Жовті каски" (Аня, Артем, Ілля і Паша).
Так от, якось на змаганнях в КУТЕПі, де ми були таким складом: Артем, Аня, Паша і я,  ми заявились  "Жовтими касками". А вже потім виникла нова ідея...

А було все так.
На жеребкуванні ми зірвали джек-пото, тобто витягнули "щасливий" останній номер. Через це ми били байдики близько 5 годин.
***
Мабуть не раз у мене в блогі проскакують фрази "Качай" і "не факт". Так от ці всі фрази з чудового роману Володимира Осиповича Богомолова "В серпні сорок четвертого", або ж його перша назва "Момент істини".  Дуже рекомендую почитати.
Роман про контррозвідників  і одного з головних героїв звать Паша Алехін. І у фінальній сцені роману він "прокачує" (тобто провокує, перевіряє, співтавляє з розшуком) трьох офіцерів. При цьому в голові в нього працює такий собі комп'ютер який опрацьовує цілу низку різних даних.
А перед цією сценою була і така :
Поев, Алехин  напился  и  с  удовольствием  вытянулся  на  плащ-палатке
неподалеку от рации. Теперь, когда все, что от него зависело, было сделано и
засада подготовлена, он  почувствовал невероятную  усталость,  более  того -
опустошенность, будто из него вытряхнули или выжали все силы. И тотчас мысли
о дочери,  о  доме, о  целом  без малого десятилетии  его довоенной  жизни и
труда,  перечеркнутом  дикой  нелепостью  с  вывозкой  на  помол  уникальной
пшеницы, тяжкие мучительные мысли охватили его.
     "Да,  лижет суставы  и кусает  сердце... Все  это ужасно, но ты  сейчас
ничего не можешь поделать. И не надо об этом думать! - уговаривал он себя. -
Забудь обо всем! Тебе нужны силы, и ты должен уснуть!.."
Із прочитавших (і не раз) цей роман тоді був Паша і я.
*** 
Отже, у нас вагон часу і крім того що дивиться на виступи інших команд та продумавать власну тактику практично нічого не залишається робить. От паша і приліг поспать (чи відпочить з закритими очима?) і переіодично видавав на гора свої думки по тактиці.

От тут то і згадались фрази "Забудь обо всем! Тебе нужны силы, и ты должен уснуть!.." і "Качай Паша. Качай"
Під дружний ржач  я і висловив ідею іншого разу назватися "Момент істини".

... Пройшов час і підійшов чемпіонат києва з ТПТ на який я (Тоха відіслав мене на нараду представників)  і заявив дві команди: "Жовті каски" і "Ліс льодо  "Момент істини"
Назва прижилась і на чемпіонаті Києва з ТГТ, де у нас була тільки одна команда, у нас була назва "Момент істини"

Словничок декому не зрозумілих слів
ТПТ - техніка пішохідного туризму
ТГТ -        »      гірського       »

Немає коментарів:

Дописати коментар