четвер, 16 серпня 2012 р.

Кавказ 2012 Враження з походу

Враження про гірський похід 4 к.с. влітку 2012 року


Ходили прикольну 4-ку на Кавказі під керівництвом Лєнки Трегубової
Чому прикольна? Бо на "захоженому" Кавказі ми якось багатенько будували майданчики для бівака :)
Я веду до того що Лєнкі за маршрут 5:). Казалось би що там такого? Перевали були прикольні, їх було в міру, ходили ми їх часто в протилежному від захоженого напрямку. А каньон Дихсу і льодових Дихсу з ростущою на ньому травою та деревами, по-моєму фішка маршрута:)


А маршрут наш виглядав так:
 Тирниауз - дол.р.Сакашильсу - пер.Сакашиль(1Б) - дол.р.Керстанти-пер.Сарин(1А) - дол.р.Саринсу - дол.р.Башильаузсу - дол.р.Гарааузсу - лед.Тютюргу - [звязка Пер. Шаурту Східний - траверс п.МВТУ - пер. Спортивної дружби] (2Б) - льод.Безенги - а/л "Безенги" - ур. "Теплий кут" - льод.Малий Укю - пер.Укю (2А*) - льод.Укю - пер.9 Травня(1Б) - льод.Уллуаузна - пер.Уллу-Герти (2Б) - льод. Герти - пер.Шести(1Б) - пер.Додатковий (1А) - р.Черек Балкарский - дол.р.Дихсу - льод.Дыхсу - пер. Дихниауш(2Б) - пік Селли(2Б, радіально) - льод. Безенги - а/л "Безенги"

Нам обіцяли "теплий і сонячний Кавказ", а попали ми на початку липня в щось типу новорічного Крима :) Літо на Кавказ прийшло ближче до 10-их чесел липня. Короче, щоб там не казали, а досвід Кримо-Карпат ой як грає!

Людей в горах практично не бачили. Бачили тільки декілька на турбазах Башиль і Четем, ну і звісно на альпбазі Безенги і сусідніх долинах альпіністів багато.

Наш оранжевий шатер походу приковує до себе неабияку циркову увагу:) Здалося що кожен альпініст на Джангі-коші хоче дізнатися "чи то Ваш ... стояв на льодовику..." - ми стояли добу посеред білого рівного льодовика, який чудово видно з усіх навколишніх, популярних у альпіністів вершин.

Ближче до хронології...

День 0. Другий похід за рік потребував другого звільнення з роботи :) А від так я ще мав три вільних дні на владнання справ, і як завжди дещо дороблялось перед виїздом:)  Закон підготовки до походу: Об"єм підготовчих робіт за одиницю часу обратно пропорційний квадрату днів до виїзду :) Таким чином в день виїзду ми досягаємо КПД (ККД) в одиницю :)

... вокзал...поїзд - ну все відірвались... Як же я не люблю купейні вагони - добре що ми в гірський похід ішли, а не в вело. З Іловайська до Пятигірська їхали вже в православному плацкарті :)

День 1. З Пятигірська заїхали до Тирниауза на замовленому бусіку. В Баксанській долині розум потроху починає переходить в режим (рус)"Это блджад горы"
Першу заброску (на т/б Чегем) не вдалося організувать тому з гордістю на обличчі за збільшену автономність допаковуємо додатковий вантаж із заброски в рюкзаки :) Ну от закінчилось добиралово, і рюкзаки далі їдуть уже на нас.

Довелося в цей день раза три бродить річку. Іноді "було хвилююче". Чудовий старт - боти вже мокрі :)
Вночі нас окружали корови та бики з пасовища. Довелося серед ночі їх розганять щоб бува не знесли шатра :)






День 2-6. Погода перший тиждень часто нас випробовувала на міцність туманами, мокрим снігом та дощем, а ми ішли.
Так пройшли ми перші наші перевали Сакашиль 1Б і Сарин 1А та спустились в долину Башиля.
Тільки на наш 5-ий походний день ми змогли насолодиться сонячною погодою (дищик був тільки ввечері)


Також в цей день, вівший розмови про втому Бузулук, зміг за карманку підтянуться з рюкзаком на турніку турбази Чегем два рази :)

(на фотці Бодя, але він працював на ентузіазмі)


В долині є ліс, а відтак і гриби. Цим ми і користуємось. Ще є трішки суниць, але їх мало - літо на Кавказі тільки починається.












Наступного дня виходимо до льодовика Тютюргу. Знову дощ в обід :) Будуємо майданчик...



День 7-8. Ішли по льдовику та піднялись на сідловину перевала Шаурту Східний. Висота його 4150м і це відчувається, важкувато йдеться і ввечері у мене несильно поболювала голова.

Але на ранок всі свіженькі і ми провісивши три мотузки піднімаємося на вершину піка МВТУ 4300м та через сідловину пер.Спортивної дружби спускаємося на льодовичок під перевалом. На спуск повісили ще 2.5 мотузки перил.
А забув. На п.МВТУ наш завхав роздав кожному по суперснікерсу :) Ці батончики мали бути в забросці і тому він їх ніс, не жалкуючи себе, як невраховані :)
Погода в цілому наладжувалась, але постійної і повної видимості на сходженні не було - періодично нас задувало хмарами.



День 9. Спустились в альплагерь Безенги. Ну це там де гарачий душ, магазини, наша заброска з кучою ніштяків. Гарячий душ посеред маршруту - це круто :)
Так вийшло що ми були досить свіженькими на той момент і вирішили не сидіти дньовку в лагері а підти далі по маршруту наступного дня. До чого це я? А до того що ми змогли з'їсти за вечір та ранок все гастрономічне розмаїття, яке нам наготував завхоз на вечір, ранок та ще цілий день:) Sagarmatha way!

Дні 10-11.
Вранці ми донищили забросочні пірства та відправились в мандрувку на велике кільце.
В перший день піднялись в ур.Теплий кут, а ще наступного дня піднялись на пер.Укю 2А* і стали на ночівлю в ... 10 годин ранку :)  Щоб я так жив :)

День 12. Пройшли два перевали: спустились з пер.Укю та перевалили через пер.9 травня 1Б. 
Людей далі немає. Альпіністи дальше хребта в якому пер.Укю не ходять.

Щодо "теплого і сонячного Кавказу" про який все говорив керівник до походу все продовжували мучить сумніви від яких відволікали тільки мерзнучі пальці на ногах ...




День 13. Наступний наш перевал був Уллу-Герти 2Б.
Мені та Андрюхі Бузулуку він мабуть на довго запам'ятається розвідкою підйому. Короче укатав Бузулука та й сам "нагулявся" по самі помідори. Ми в розвідку, а решта знову будувать - майданчик:)

Дні 14-20. Пройшли перевал Уллу-Герти. Повісили 5 мотузок на підйом і ще три вниз. Спустились на льод.Герті і що б Ви думали? Правильно, збудували майданчик під шатер на осипному острівцю.






Наступний день був вражаючий. Пройшли ми два перевала: пер.Шести 1Б, і перевал Додатковий 1А.
Так от оця 1А багатого варта:)  Потрібно було скинуть 1400м висоти по осипним, конгломератним і травянистим схилам.
На цю тему зробив демотоватор.


Він хоч і цілком логічний (обходе каньони в сусідній долині) але "суровий". В нагороду знайшли в кінці спуску малинник:)

Таким чином ми опинилися в лісистій долині р.Черек Балкарский. Суниці та грибочки радували наші шлунки :)

Долина р.Черек Балкарський змінилася долиною її притоку - ріки Дихсу. Проходження ущелини цієї річки - фішка маршрута:)  Справа в тому що  Дихсу утворює дуже круту "каньонізовану" ущелину. І тропа там дуже погана, зникаюча, а часто-густо просто відсутня. А ще по проходженню цієї ущелини мало інформації, фактично півтора звіта. Хоча вона явно відвідуєтся досить часто, навіть ми бачили свіжі сліди людей. Ну і звісно ж будували майданчик:)

Нагорода була своєрідною. Я якось не представляв собі льодовик із травою по коліна і деревцями. А саме так виглядає льод.Дихсу біля язика.


Ще два дні і ми вийшли на пер.Дихніауш 2Б. Довелося нам трохи повішать мотузок по скалам вверх і пару по льду вниз.
Стали на льодовику нижче перевалу. Це вже Безенгійський льодовик! Ввечері була гроза із градом.
Дні 21-22. Цього дня ми ще сходили радіально на пік Селли по маршруту 2Б.


Наш помаранчевий шатер стояв посеред білосніжного цирку і вірогідно привертав неабияку увагу альпіністів, бо запитати про нього нас бажав чуть не кожен з жителів австрійських ночівель куда ми перемістились в той же вечір.

Вночі була феерична гроза з градом яка заставляла всіх просинаться. Цирк шапіто (я про наш шатер) стояв надійно, а от альпіністи походу були не такими впевненими в своїх палатках :)

Ми плавно входимо в світ людей, незвичним та відволікаючим є голоса когось не з учасників походу.
Ще один день і ми поринаємо в ворота цивілізації під назвою альплагерь Безенги...

Далі плани нашої групи дещо різняться
- Рома і Лєна залишались в Безенгах на альпсбори
- Люда, Бодя, Костя, Коля і Андрій повертались до спекотного Києва
- а я один поїхав на Ельбрус отримувать висотний досвід... Ну про це в наступному пості.

Stay tuned

 

P.S. Ці та інші фотки можна подивиться тут: