8 березня це зайвий вихідний, а значить можна кудись поїхать.
От ми і зібрались в ПВД на Боржаву (хребет такий біля Воловця)
Збирались ми як і завжиди в останній момент.
...Значить сижу я в цей останній, далі нікуди, момент в кімнаті гуртожитка і квапливо запаковую рюкзак, добре хоть Тоха забрав велику частину наших продуктів - вже легше
Ну блять чого я не можу зробить спочатку головне, а потім другорядне? Чому?
Короче з матюкюми добігаю (моментами буквально) до метро.
Це тільки зі сторони виглядає прикольно:
Туловище зі 100+ рюком із карематом на боку, з чохла якого стирчать два льодоруби, а для повноти образу в руках пакет і лижні палки.
Чесно мені шкода пасажирів повз яких я проходив на ескалаторі.
На вокзальній було майже те ж саме :)
... десь в 16:20/21 (відправлення 22) по годиннику мобільного я вбігаю на перон
і вскакую в найближчий вагон от-от відбуваючого потяга.
Тут мій квиток перевірив провідник, звірив зі студаком сука.
Вагон №6 - до нашого 13 далеко, але добре, що вже в потязі - про це і повідомив Тохі по телефону.
Оставив "ручні речі" в сьомому і пішов в наш вагон.
восьмий-девятий-10-11-12-13- кінець вагону. Що за фігня, де вони???!
Дістаю квиток. Все правильно вагон№13 місце в мене 30 - там пусто!
І тут до мене доходить...
під самі ядовиті матюги в моїй голові потяг 88 ("молодая гвардия") Київ-Луганськ несе мене до найближчої зупинки "Ніжин", як буде майже через півтори години.
Передзвонив, обмалював ситуацію - я думав реакція буде різкішою.
А є чому. В мене остались:
1. Велика каструля.
2. Мотузка
3. спальник зі сшивки.
4. деякі продукти, включаючи всі консерви.
5. набір общакових мисок.
Во бля попав :(
Що робить? качай Андрюха качай...
Шанс встигнуть в Київ на потяг в 20:12 ХАРКІВ-УЖГОРОД
В такому випадку я буду у Воловці в 9,27 ранку, що на 3 години пізніше групи- терпимо
після цього буде тільки чопський в 23.58 який приїжджає під другу дня - не варіант.
...Після з"ясування по телефону (сильно допоміг чолов"яга який їхав поряд) можливих варіантів доїхать назад вчасно оптимізму в мене поубавилось. Хоча шанси ще були непогані...
вигружаюсь я значить в Ніжині в 17:44. Ну я блять хотів колись сюди приїхать, але сука не в такий спосіб.
Тут уже й почалась
Шукаю автостанцію, добре хоть автостанція недалеко... але там галях.
До Чернігівської траси далеко від Ніжина, тому з місцевими маршрутками варіант не канає.
Тут автостоп закінчивсь не розпочавшись - потрібно брати таксі - сука дорого... ну блять сам проїбав.
Доїхав я до чернігівської траси. На її перехресті стоїть пост ДАІ - це мені на руку, але на яку?
По якимось прикидкам тут був момент істини. Швидко зловлю щось швидке - буду топтать карпатський сніг, а ні то ...
Попросив гайця застопить щось, попередньо описавши ситуацію. Він запитав документи, потім перевірив (студака мені вистачило). Стопнув КамАЗа зі прицепом-цистерною точно не варіант!
Одна, друга, третя машина... Трішки згодомя я не помітив рвіння в його діях. Ну що ж і не потрібно було втикать.
Безрезультатно трохи поголосувавши я випадково помітив мікроавтобус з цікавим написом "суми" припаркований біля кафешки за моєю спиною - це блядь мій шанс мигає аварійками на узбіччі...
Але після розмови з водієм я підзакис.- із його слів виходило, що ми доїдемо не раніше 20:40 -не варіант, але до Києва все одно треба повертаться.
...Надія на авось ще жила- вдруг чого можна було б трішки пришвидшить в метро,- короче півшанса ще було...
Але чудес не буває і хвилин 20-25 мені не вистачило...
А ну нах їду додому-давно вже не був, не пропадать же вихідним
Резюме і висновки
-Гордиться тут блять нічим.
-треба нормально розплановувать час - коли я вже научусь? коли?
-краще запізниться на потяг ніж вскочить не в той
-тут одразу ж ще один висновок провідники хуйово дивляться в квитки. На студак то він подивився.
P.S. Мудрий вчиться на чужих помилках, розумний - на своїх, а дурень взагалі не вчиться.
мамо, хто я? :)
Немає коментарів:
Дописати коментар