181 вкладка - ОМГ

сьогодні закривав Мозіллу і побачив таке:


Ні, ну я звичайно знав що їх багато, але 180 це вже дофіга :)


Примітка  для уважних: вкладок саме 181, бо 182-а це сама вкладка блога яку я щойно відкрив.

UP 28.02.2014. їх зараз 371 :)  А скільки раз я собі казав що не буду відкривать багато :)

так буде світло...

Сьогодні близько 3-ої ночі в гуртожитку загорілись електричні лампочки, які зігрівали з середини своїм теплом бідні студентські душі, які залишили на дві доби без електрики...

тяжкий спорт цей домбайський футбол :)

сьогодні грали в домбайський футбол. (почитати про домбайський футбол)

Два тайми по 5 хв. здається мало доки не зіграєш.
Після матча в декількох з нас вирвалось "тяжкий (в декого тут було слово, що трішки підкреслювало емоції :) спорт"
Ми звісно з групи не вийшли, бо перший матч зіграли в нічію 1:1, а другий програли 2:0
Але було дуже весело.
Із негативного: пошкодив собі коліно (хз що але болить) хоча другий матч із еластичним бинтом зіграв нормально. Звичайно з правим коліном проблеми, а тут ліве - дивно.

Після того як доїхав додому і, дірвавшись передачки, наївся і трохи відпочив. Потім у нас було зібрання до походу по снарязі у Едіка на квартирі. Добре що зібрання плавно не перетекло в інші форми.

Все я спать бо вчорашні 3,5 години сна на 2 дні не розтягуються :)  ,
а завтра треба по магазинах і ринку пробігтись -завтра буду шукать недостачу снаряги

P.S. А коліно б*ть болить. Що буде завтра?

Медицина

Сьогодні проводили практику по медицині перед походом.

Я проторчав в універі майже 2.5 години щоб здати Силантьєву ті грьобані 2 лаби з менеджменту. Відповідно не встиг повернутись додому по спирт :(
Прийшлось викручуваться настойочкою:(
А потім зграйка підозрилих особистостей колола один одного :)

Попрактикувавши ми перейшли до розпиття ХІВ (хороше іспанське вино (с) Едік :) ну а потім щось міцніше :)

P.S. А взагалі я роздовбай. І це не весело.

Повернувся з Адреналіна

Кілька годин тому повернулися з Чернігова.
Там ми, команда "Момент істини" у складі Паші, Артема, Едіка та мене, брали участь у дійстві під назвою Адреналин Extreme Ways 2009.

Набрались багато досвіду, хоча до фініша не дійшли. Не без моєї допомоги:(
В результаті зайняли 6-е місце з 8-и команд у групі "Сталкер"
В двох словах - мокро і холодно, в трьох -мокро, холодно і болять ноги :)
Щось більш-менш літературне напишу згодом.

Іспанське вино:)

...Ми погуляли ще, а потім іще...
а потім проходили наступні діалоги:

~4.30 супермаркет
-Едуард навіщо ти купив вино? Хто його буде пить? Як ми його будем відкривать?
- Ето ж хорошоє іспанкоє віно (с)
- ...

~6.30 ранку
- І чим ми його будемо відкривать?
-А так це ж хороше іспанське вино :)

Ітог - ми його таки не випили (точніше коньяк закінчився, а відкрити не змогли :) на дніпровській набережній о 7 ранку. А от Едіковина фраза  переходить до скарбнички наших цитат.

26 листопада - день згорілої розетки

удрились спалить в кімнаті 2 розетки з 2 - ох   -  було весело :)

Повернувся з Денишів.

Чудово відпочили: біля вогнища посиділи, глінтвейну попили, в "теплому" Тетереві покупались і в низ головою позривалисть:)
На рахунок позриваться в низ головою то зрозумів 3 речі:
1. Потрібно таки учиться зриваться на нижній страховці.
2. Вірьовку постійно тримать на бедрі.
3. І лазать в повній системі. Не був би в повній - точно вдарився башкою по скалі, і добре так би вдарився. А так відмазався подертою шкурою від вірьовки і новими враженнями.

А ще ... я проморгав телефон, скоріш за все в автобусі по дорозі назад :(
Самого телефона не жаль - туди йому й дорога, а от SIM-карти і телефонної книги шкода. Ну карточку мабуть відновлю, а книга - роздовбай, скільки раз думав робить бекап...

Сижу в ізоляції - на другому номері грошей ноль, і-нета немає, всі роз"їхались.
Хоть кіно посижу подивлюсь.
А завтра додому. Цікаво скільки протянеться карантин?

Чудовий день? Ні - карантин!

Об’явили карантин в універі від сьогодні (30 жовтня) до 22 листопада.
Звідки він взявсь на мою голову цей грип із карантином?

Поясню своє недовольство. Закриють універ на карантин - випаде 3 тижні, потім не вистачатиме часу все доздать вчасно, і як результат я не піду в зимовий похід :(
Якби хоть заліки якось поздавать.
Це сумно!

Як сонне студентське тіло таки купило собі термік

Засидівся я вчора допізна, і ліг  вирішив не лягать, щоб було більше шансів підти на пари.

На пари я потрапив :) Здав роботу на першій, з чистою совістю проспав другу і звалив з третьої - короче пройшов всі форми існування на парі:)

Ранувато в гуртожитку увімкнули опалення :(

Чую як в трубі опалення тече вода.
Потрогав - пустили опалення.
Середньостатистична людина порадувалась би,
а я подумав:" і так в кімнаті душнувато вдень, а ще й опалення. Ні все таки ранувато..."

І є причини для привередливості - Я за два роки  в тепличних умовах гуртожитку став мерзлячком :(

Кубок Хортиці (Київ-Запоріжжя- Хортиця -Дніпропетровськ-Київ)

Повернувся з "Кубка Хортиці" - змагань з техніки гірського туризму (ТГТ).

"Не виграли" - це звичайно м’яко сказано та враження чудові: побував на Хортиці, в Запоріжжі і Дніпропетровську, посиділи біля вогнища вечером поспівали пісень під гітару...
Активний відпочинок на скелястому березі острова Хортиця скрасив поразку.

От так пройшли мої вихідні.
Пішов я спати. Потрібно відсипатися, а завтра на пари будь вони не ладні:)

Момент істини, або історія однієї назви.

Із подачі Антона наш підфорум, тобто група стала називатися "Ліс льодорубів". І цей стеб, як виявилось пізніше, він виношував у голові давно.
Ця назва сподобалась далеко не всім . Незважаючи на це на змаганнях наша команда (Тоша, я, Наташа Семенюк + ще змінний хлопчина :) іменувалась таки "Ліс льодорубів". Натомість інша банда називалась старою назвою - "Жовті каски" (Аня, Артем, Ілля і Паша).
Так от, якось на змаганнях в КУТЕПі, де ми були таким складом: Артем, Аня, Паша і я,  ми заявились  "Жовтими касками". А вже потім виникла нова ідея...

Змагання "Київський Екстрім"

Змагання "Київський Екстрім"

Гонка закінчилась вчора в 11 вечора, а я тільки приїхав додому.
Трішки мучить кріпатура (ну так м’язи болять),
на відміну від решти народу, який ходить як термінатори :) А ще жаль Тоху із його колінами...

Як я забирав аптечку :)

За три дні.(неділя)

Я телефоную Колі і ми домовляємся, що він віддасть мені нашу групову аптечку. Він мені передзвонить найближчими днями і домовимось власне про зустріч.

За дві години.

Моя СМС "ти не забув про аптечку?" ... ніякої реакції...

Я телефоную йому через 2 години:

- Привіт, Коля, а ти не забув за аптечку?- запитую я у нього
- Ні, не забув.
- А чому не передзвонюєш, ти мав передзвонить? - знову запитую я
- Ну от я і телефоную. - абсолютно серйозно відповідає він мені. :)
- Та ні це я тобі телефоную! - правомирно заявляю я.
- А яка різниця??? - знову цілком серйозна відповідь
тут я на грані між сміхом і роздратованістю роблю невелику паузу і вирішую продовжувати розмову по темі...

Примітки.
1. Коля сказав усе цілком серйозно.

2. Всі імена і події видумані, будь яка схожість з реальними подіями - випадковість! :-)

Розвідувальна пробіжка в парк "Сирецький гай" він же "Дубки"

Відкрив для себе "Сирецький гай" в якості бігового полігону

Вирішив сьогодні зробить пробіжку - як-не-як в суботу змагання.

Стадіон - це тупо і банально, коли майже під боком парк "Нивки" з доволі непоганим пересічним рельєфом.

Посиділки на дачі у Антона

Недільне тренуванні плавно переросло в давно ( ну як давно - тиждень :) заплановану посиділку.
Формула відпочинку:
приємна, дружня компанія + дача Антона (подякуємо його батькам :) + шашлик + фотки з походів (Ми показали свої з Болгарії, а Віта з Алтая) + гітара + ну і звичайно аперитив.

В звязку з парами, понеділок як-не-як, а у декого і воєнкой, довелося виходить близько шостої, плюс посиділи добре = ніфіга не виспався.
Хоча маршрутку не довго ждали. Але дома я був, з урахуванням необхідності сходити в душ, надто пізно. І як результат на першу пару я вже не встигаю... ну і на інші теж :)

Дякую всім хто був!

Повернувся з походу по Болгарії.

Трішки пізніше думаю дійдуть руки написать який-неякий нарис. (ще до двох попередніх задумок руки не дійшли, а тут уже нове :))

А доки фотки і думки в голові збираються потрібно відпочивати і відновлюватись ... хочу жареної картошки ... багато жареної картошки :)))

забрав закордонний паспорт

Нарешті таки забрав сьогодні з паспортного столу свій закордонний паспорт. Не побув він у мене і дня як віддав його Тохі для оформлення віз пока хрін його знає куди :-)
Наш похід із "румунського" може плавно перетворитися в "болгарський"

"вобщем тут такое дело" :) або "Этот День рождения мы погуляли как могли"

Знайшов я тут в загашника HDD текстовий файлик, а в ньому пост від 20,07,2009 12:45 :)

-----

Ці 4,  веселі і насичені для мене дні, були спровоковані нашим дорогим Пашою, а ще точніше його Днем народження. Неабияким а 20-тим!

Коростишів. Дорога, автостоп.

...П'ятниця.... 16:30 .... я ще в гуртожитку.

Вирішив свої проблеми, і тепер я вільний
Перший день змагань (Чемпіонат України з техніки пішохідного туризму ) майже пройшов, а я ще в Києві :(

Їхать сьогодні чи завтра зранку?
Набираю Тошу пару раз. Не бере слухавку. Вирішую їхати сьогодні...
Після позавчоряшніх так би мовити "млинців" грошей не залишились ( НЗ не рахуємо), тому спосіб трансферу вирішується сам собою - автостоп.

Доїзжаю до "Дачної" на тролейбусі. В пошуках хорошого місця рухаюсь вздовж Брест-литовського шосе. Стоплю неактивно. Тим часом з'явилась, прогнозована мною, "п’ятнична" пробка, яка тільки погіршувалась.

Тут я зрозумів, що залошив, і почав стопить активно, та вже було пізно. (Драйвери виявляють дуже слабке бажання зупинитися, коли рухаються в пробці). Ситуація якої я остерігався і якої намагався уникнути виникла у мене перед очима :(
Довго просувався вперед (так психічно легше) і дійшов до якої типу зупиночнки. Вирішив стопить на тому місці до перемоги. Я не знаю скільки часу я там простояв (мабуть хвилин 40-50), але за цей час тільки одна сім’я на мікроавтобусі виявила бажання мене підібрати та їм виявилося не по дорозі.

Застопив драйвера до Кочеріва (поворот на Радомишль) і подумав, що мені головне вискочить з цієї пробки, а там щось застоплю. І як показала подальша історія - не помилився.
Тут потрібно окремо описати об’єкт:
Драйвер років 55, Трішки лихачив на дорозі, незважаючи на те що гальма в його старенької "копійки" були слабенькі. Ну і само собою моя пасивна безпека на даному транспортному засобі забезпечувалась просто накинутим ремнем безпеки :)

Короче в 19:40 я був в Кочереві (поворот з житомирської траси на радомишль ).
Місце для стопа прекрасне: достатньо інтенсивний рух, нормально обочина і скидання швидкості в населеному пункті. Результатом цього став швидко застопений опель із подружньою парою, які їхали через Коростишів. Те що треба. Уже о восьмій вечора я стояв біля кам’яного надпису.
Потім була дорога до кар’єра і пошук нашого табору....

Далі буде... :)

"похідні млинці"... :)

Вчора ввечері зібрались у Ані поїсти млинців під показ фотографій з нашого травневого походу в Крим та з виїзду "полазить на Соколі". Ну і як водиться випили вина.
Ми це Аня (логічно правда? :-) , Артем, Ілля, Паша і я. На жаль не зміг приїхати Антон.
Сиділося добре та наближалась 10-а година вечора (в Ані в гуртожитку відвідувачам дозволено бути до 22-ої) і нам довелося залишити це гостинне місце.
Але душа бажала свята...

Смеркалось...

І тут колективний розум і моя кмітливість придумали план подальших дій...

І вже в районі 11-ої вечора ми були в мене в гуртожитку. Дійові особи ті ж, тобто я і ще чотири людини (скількох я ще ніколи не заводив в гуртожиток). Сприяло те, що Рома (з моєї кімнати) сьогодні ночував не тут. Всю нашу, куплену перед цим в "Сільпо", провізію щоб не виникали лишніх проблем закинули методом "вірьовка з п'ятого поверха" :)

А далі...гітара, пільмешки, салатик...і ... зелений змій. В подальшому вечір проходив під девізом "Я борюсь з дитячим алкоголізмом. Я знищую горілку в собі"

Видели ночь, гуляли всю ночь до утра,

Світало...

Зятажні бої з зеленим змієм закінчувалися на балконі в кінці коридору, на який ми винисли каремат. Там Ілля, Паша та Я і зустріли схід сонця.

Після того як ми побороли ворога, Ілля ще декілька разів увімкнув пісню "День победы". І ми, з відчуттям виконаного інтернаціонального обов'язку, полягали спать. Це було вже після 6-ої години ранку.

Млинцево-алкотрешерська операція завершилась нашою перемогою! Ура!

P.S. В результаті млинцевої операції у Тохи з’явився новий підпольний псевдонім :-)

Перший допис...

Завів і я собі блог...
Вибирав між такими варіантами:
LiveJournal
LiveInternet.ru
lj.rossia.org
а зупинився на blogger.com бо Гугл якось ближче і з інтеграцією ніяких проблем так як пошта на gmail'і уже давно.

Мовне питання...
Вирішив вести українською мовою так як вона мені рідніша, але можливо дещо буду писати російською (хоть як би не кипів би в мені націоналізм, та я розумію що російську розуміють більше людей). Все буде залежати від можливих читачів та їх коментарів.

На рахунок читачів...
ще не вирішив якої форми буде мій блог, тому і питання читачів (а чи будуть вони?:) вирішиться потім.

А зараз спать. Завтра на тренування - хардбол чи туризм? а може й взагалі просплю :)
засидівся я, спать залишилось 5 годин...