Мій перший прижок с парашютом!

Я таки зробив прижок с парашютом.

І як багато прикольних речей все організовується в швидких темпах.
Дзвінок Паші в пятниці ввечері:
-Поїхали пригнемо з парашютом в неділю.
- Поїхали

   Не дивлячись на не дуже гарний прогноз ми все таки поїхали на аеродром АСК "Прогрес" (100 км від Києва в сторону Чернігова), пройшли підготовку і сиділи на "рюках", чекаючи в надії на те що вітер утихне, бо погода була схожою до прогнозу
   І він таки утих. І ми таки пригнули при сідаючому за горизонт сонці. І ЩСХ коли повернулись після плижка на аеродром, то наступив штіль :)
Ми приземлились удачно, але не всі доживуть до зими наче як один паріньок з другого заходу підламав собі ногу :(

І блджад, я хочу ще ...

Відюшечка знята набортною камерою. Звісно ніфіга Ви мене не узнаєте :)  Я другий, Паша - четвертий.


"Ну и последнее, было волнительно" © Большой Крис. х/ф Карты, деньги, два дымящихся ствола.

Сходили на Алтай

Пройшло вже трішки більше ніж дофіга часу як ми прилетіли в Київ, а я пока ніяк не "родив" поста на тему "як я провів літо" "як ми сходили на Алтай".

Ну настав час щось написать...

Знову в похід. Сценарій той же ...

Час іде а все залишається так як і раніше :)
Це я про роздовбайство уміння розплановувать підготовку походу.

мамо, я буду бакалавром.

Отже сьогодні я дорозгріб жопу в універі і я буду бакалавром вже 1 липня, а не в ховті як казали спочатку в деканаті :)

І аналізуючи те як я умудряюсь вилазить із таких "жоп", я прийшов до висновку що я крутий чувак - не кожен же може перед тим як вибираться з цікавих ситуацій, в них так попадать :)

Не пройшло і півроку :)

Всім привіт.

Сюдячи з блогу я подох в карпатьському поході :)
Але все не так херово - просто я забив :).

За більше ніж півроку сталося дофіга чого як чудового та приємного, так і не дуже :(

Якщо притримуватись хронології, то...

Сьогодні в дорогу

Сьогодні виїзджаємо в похід.
Це буде моє переше керівництво.

А жопа в милі бо ще потрібно багато чого готувать... ну я побіг далі...

X-Кнеу - зона 2

на старт, увага, марш!

подробиці ввечері...

як пройти ПВД в Карпатах за 5 годин

в цьому оповіданню використовується ненормативна лексика, яка викликана емоційною свіжістю подій в ньому описинах. Можливо з часом це відредагується.

8 березня це зайвий вихідний, а значить можна кудись поїхать.
От ми і зібрались в ПВД на Боржаву (хребет такий біля Воловця)
Збирались ми як і завжиди в останній момент.

...Значить сижу я в цей останній, далі нікуди, момент в кімнаті гуртожитка і квапливо запаковую рюкзак, добре хоть Тоха забрав велику частину наших продуктів - вже легше
Ну блять чого я не можу зробить спочатку головне, а потім другорядне? Чому?

Короче з матюкюми добігаю (моментами буквально) до метро.
Це тільки зі сторони виглядає прикольно:
Туловище зі 100+ рюком із карематом на боку, з чохла якого стирчать два льодоруби, а для повноти образу в руках пакет і лижні палки.
Чесно мені шкода пасажирів повз яких я проходив на ескалаторі.
На вокзальній було майже те ж саме :)

... десь в 16:20/21 (відправлення 22) по годиннику мобільного я вбігаю на перон

Файрбол (fireball) - туристична гра

Історія  розпочалася з того що ми на відюшешці з походу-шестірки Лєбєдєва (2007 китайський Памір) підгледіли цю гру.

Ну і самим звісно теж захотілось. Для цього наш завснар навіть бензин дорахував, хоча його й так із-за незимової погоди залишилось досить.
І от що з цього вийшло

курсач за ніч або роздолбайство номер n

Коли прижало уже далі нікуди, то я сів робить.
Ну перед цим звісно ж треба поспать :)
Встав я значить о сьомій вечора, і  відкривши колись недороблений перший розділ:), став робить курсач.
Точка дідлайна визначалася тим що зранку екзамен :)
Роблю я значить і думаю: "Ну немає тут нічого складного, чого ж було не сісти і раніше не зробить?" - короче як завжди...
Прикол в тому, що до 6-ти годин ранку я зробив майже все.
"Майже" це не зроблений останній запит.
Іронія заключався в тому що і в 7 і в 8 і навіть в 9 годин ранку він в мене не виходив - сууука :(
Робить було нічого - порізав шпори і пішов на екзамен.
Ситуацію рятувало те що мого керівника не було в універі... а запит допоміг зробит мій колишній сусід Рома, який заїжджав в гуртожиток "на пиво" - повезло балбесу.
А кінець виявився щасливим:)
Через день після трьох з половиною годин очікування керівника я здав свій курсач на ...80 балів тобто четвірку - УХХУ!
- на один борг менше - подумав я з полегшенням.
- А скільки хз ще залешилось?! - була наступна думка :(
І побрів відсипатися додому - нормально спать 1 раз  на дві доби вже надоїдає...

Дома

Закінчився наш "зимовий" похід в Криму.
Доволі  цікавий і неоднозначний він був...

UP
Звіт про похід
http://www.tkg.org.ua/node/16644

181 вкладка - ОМГ

сьогодні закривав Мозіллу і побачив таке:


Ні, ну я звичайно знав що їх багато, але 180 це вже дофіга :)


Примітка  для уважних: вкладок саме 181, бо 182-а це сама вкладка блога яку я щойно відкрив.

UP 28.02.2014. їх зараз 371 :)  А скільки раз я собі казав що не буду відкривать багато :)